Висловлювання, цитати, афоризми Кирила Турівського
Кирило Турівський (Туровський): Народився близько 1130 року у місті Турів, Київська Русь (Білорусь). Єпископ Турівський, східнослов'янський мислитель, красномовний проповідник (збереглося близько 10 проповідей), творець багатьох повчань, урочистих Слів і молитовних текстів. Канонізований Православною церквою. Помер після 1182 року в Турові, Київська Русь (Білорусь).
«Давайте не лише язиком поговоримо, проголошуючи написане, але, із розмислом учитавшись, подбаємо ділом сповнити це»
«Коли добрих справ немає в нас і нема покаяння у гріхах, то в якому не будемо чині, далекі стаємо від Бога»
«Немає гріха, котрий перевищив би Божу милість»
«Ніщо не може потаїтись від Божого ока, і ніхто з нас так не знає себе, як Бог усіх знає»
«Ніякий чин у цьому світі не позбавить мук тих, що порушують Божі заповіді»
«Подбай, щоб старанно читати святі книги, аби, наситившись Божим словом, досягти невимовного блаженства вічного життя»
«Солодко — медовий щільник і добре — солодощі, за обох же краще — книжне пізнання; воно-бо клад вічного життя»
«Що таке дерево життя? Смиренномудрість, коріння в якої — покаяння»
«Якщо хто з упередженістю слухає, той не глядає, що корисне йому одержати; але обмислює, в чому й нас звинуватити, а за що догодити»
«Якщо цепок золотий, унизаний перлами та дорогоцінним камінням, приємний для очей, що на нього дивляться, ще більш приємніші красоти духовні»
«Хромий — це тіло людське, а сліпий — душа»
«Коли ж видиш тіло, в землі поховане, не мисли, що тут же й душа, бо не від землі душа і не в землю входить»
«Спочатку Бог створив тіло Адама і тільки потім вдихнув йому душу. Так і в утробі жіночій: спершу з насіння утворюється тіло, а через п'ять місяців він створить душу»
«Також є духовне слово: "Господи, я Дух. І ні їсти, ні пити не бажав я, ні честі, ні слави земної не глядав я, і тілесних устремлінь не розумів, і диявольській волі не потурав, — все це робило тіло!"»
«Ми не творці цієї притчі, але, перейнявши її з богонадхненних писань, немов узявши з поставця, плетемо ми це плетіння, як дитя, не говорячи перед вашою батьківською любов'ю, і веселимо вас»
«Град, брати, — це склад людського тіла, якому творець і спорудитель Бог. А людьми, що знаходяться в ньому, органи почуттів називаємо: слух, зір, нюх, лас, дотик і низинний жар хтивости»
«Коли добрих справ немає в нас і нема покаяння у гріхах, то в якому не будемо чині, далекі стаємо від Бога»
«Немає гріха, котрий перевищив би Божу милість»
«Ніщо не може потаїтись від Божого ока, і ніхто з нас так не знає себе, як Бог усіх знає»
«Ніякий чин у цьому світі не позбавить мук тих, що порушують Божі заповіді»
«Подбай, щоб старанно читати святі книги, аби, наситившись Божим словом, досягти невимовного блаженства вічного життя»
«Солодко — медовий щільник і добре — солодощі, за обох же краще — книжне пізнання; воно-бо клад вічного життя»
«Що таке дерево життя? Смиренномудрість, коріння в якої — покаяння»
«Якщо хто з упередженістю слухає, той не глядає, що корисне йому одержати; але обмислює, в чому й нас звинуватити, а за що догодити»
«Якщо цепок золотий, унизаний перлами та дорогоцінним камінням, приємний для очей, що на нього дивляться, ще більш приємніші красоти духовні»
«Хромий — це тіло людське, а сліпий — душа»
«Коли ж видиш тіло, в землі поховане, не мисли, що тут же й душа, бо не від землі душа і не в землю входить»
«Спочатку Бог створив тіло Адама і тільки потім вдихнув йому душу. Так і в утробі жіночій: спершу з насіння утворюється тіло, а через п'ять місяців він створить душу»
«Також є духовне слово: "Господи, я Дух. І ні їсти, ні пити не бажав я, ні честі, ні слави земної не глядав я, і тілесних устремлінь не розумів, і диявольській волі не потурав, — все це робило тіло!"»
«Ми не творці цієї притчі, але, перейнявши її з богонадхненних писань, немов узявши з поставця, плетемо ми це плетіння, як дитя, не говорячи перед вашою батьківською любов'ю, і веселимо вас»
«Град, брати, — це склад людського тіла, якому творець і спорудитель Бог. А людьми, що знаходяться в ньому, органи почуттів називаємо: слух, зір, нюх, лас, дотик і низинний жар хтивости»
«Король — це розум, який володіє всім тілом. Сильно ж він добрий, лагідний і милостивий — бо про тіло своє найбільше дбає, глядаючи йому потрібне і прикрашаючи одягом. А добре дбає про своїх людей — значить, дізнавшись про добро, підноситься, а від злого засмучується, очам дозволяє хотіння, нюху виконує бажання, вустам дає їстиво, і руками ненаситно бере і привласнює багатства, разом з тим і ницій чуттєвості здійснює хіть»